Затверджено

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Рішенням сільської ради

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        від  11.03.2014року

 

СТАТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СІЛ КЛИШКИ, СОЛОТВИНЕ, ВЕЛИКИЙ ЛІС, ЗАБОЛОТНЕ, ХОЛОДІВЩИНА, МОСКОВСЬКЕ КЛИШКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ШОСТКИНСЬКОГО  РАЙОНУ,

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРЕАМБУЛА

Цей Статут розроблений на виконання Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, інших законів України і визначає основи життє­діяльності територіальної громади сіл, що знаходяться на території Клишківської сільської ради та засади здійснення нею місцевого самоврядування з урахуванням історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування в селах Клишки, Солотвине, Великий Ліс, Заболотне, Холодівщина, Московське Клишківської сільської ради для забезпечення їх соціально-економічного, культурного розвитку, збереження та примно­ження досягнень і традицій.

РОЗДІЛ І

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правова основа Статуту

1.   Статут територіальної громади сіл Клишки, Солотвине, Великий Ліс, Заболотне, Холодівщина, Московське (далі сіл)  Клишківської сільської ради (далі-Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, прийнятим відповідно до Конституції України, Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської партії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15.07.97 № 452/97-ВР, інших законів України.

  1. Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної гро­мади сіл, діє на її території і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
  2. У випадку змін у законодавстві України статті Статуту приводяться

відповідно до них.

4. Предметом відання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого

самоврядування в селах.

Стаття 2. Історія виникнення села

Як і багато інших сіл, наше село не має письмових свідоцтв свого виникнення. Від одного покоління до іншого переходили розповіді про виникнення села, про його минуле. За одною із версій центральна садиба село Клишки виникло ще тоді , коли річка Осота була повноводною і використовувалась для сплаву лісу, яким був дуже багатий наш край, для перевезення різних вантажів, для торгівельних зв’язків. В середній частині довжини річки утворилось поселення. Жителі цього поселення кликали в гості і просто відпочити сплавників, купців, власників пропливаючого транспорту. Так і пішла слава про поселення Клички. При пере утворенні поселення в село змінилась і його назва з Клички на Клишки. За іншою версією назва села пов’язана з періодом коли Польща, захопивши в 1618 році Чернігово-Сіверщину, встановлює свою владу над людьми і територією і організовує нові поселення. Особливо активним був поляк Клишко /це прізвище достатньо поширене в Польщі/. Є припущення, що поселення  отримало назву Клишко, яка згодом перетворилась на сучасну назву Клишки.  Є припущення, що започаткували поселення  до тисяча шести десятих років два реєстрові козаки Загуменний і Стегній. Потім почали прибувати із-за Дніпра біженці. Так утворилися Слобідка, Пещанівка, Патлахівка, Ковбасівка.

  Село Клишки, річка Осота належали засновнику Кролевця Вишлю. Після вигнання поляків, село у 1656 році було віддане  Петру Забилі, який розділив всі свої садиби між синами. Село Клишки відійшло меншому сину Івану, але Мазепа в 1689 році відібрав село у Івана і віддав своєму  брату Івану-Степану, на той час полковнику Ніжинському. З 1709 року село перебуває у володінні князя Долгорукого. При цьому в селі була побудована дерев’яна церква. При падінні Долгоруких Клишки та сусідні села були відписані і віддані на утримання кінних заводів, а в 1744 році пожалувані імператрицею Єлизаветою  своєму духовному наставнику-священнику Ф.Я. Дублянському, в роду якого село перебувало до кінця 18 століття.

Значний приріст населення в Клишках і навколишніх селах  слід пояснити  більш-менш пільговими умовами життя і тут поселялись біглі селяни та козаки. Із введенням кріпосного права в 1783 році, переселення різко скоротилося.

В 1781 році в селі було 59 козацьких дворів (189 хат) і 404 селянських двори (500 хат). Після відміни кріпосного права в 1861 році  почав швидких темпів набирати капіталізм, що відобразилось і на Клишках, де на той час налічувалося 559 дворів, в яких проживало 3625 чоловік.

Поміщик Соломко перший побудував цукровий завод, який за сезон 1861-1862 року  виробив цукру-піску 3560 пудів. Поміщик Богачевський побудував винокурний завод, Скляренко – крохмальний завод. На цих підприємствах наявною була значна кількість найманої робочої сили – робітників. Їм необхідно було надавати хоч мінімальні знання. Так в 1890 році була відкрита початкова школа, відвідувало її 36 учнів.

В кінці 19 століття Клишківські поміщики продали своє майно поміщикам Амосову, Ільїнському, Хрульову. Останній на початку 20 століття побудував винокурний завод і виробляв спирт-сирець для Шосткинського порохового заводу( розбитий під час революції). Пізніше власниками садиби стали поміщика Демченко, Власенко, Закрижевський.

В цей час йшов процес розмежування селянства: виділялися багаті селяни, які примножували свої земельні ділянки. Більшість селян мала від двох до десяти десятин землі. Переважала ручна праця, примітивні знаряддя праці. Урожайність була низька.  Село мало в достатній кількості майстрів-кустарів різних спеціальностей.

   Революція 1905-1907 років докотилась і до Клишок. В селі було організовано «групу зв’язку» з соціал-демократичною партією, розповсюджувались прокламації, організовувались селянські виступи. Першим більшовиком –комуністом став у 1905 році П’ятак Іван Самійлович.

   На імперіалістичну війну в 1914 році було мобілізовано 530 клишківців, 100 чоловік з яких загинуло, ще понад 150 чоловік поранено.

В 1917 році  революція припинила існування династії Романових. В серпні 1919 року в селі створюється загін комуністичної оборони, в грудні 1920 року –комсомольська організація.

В 1923 році  село Клишки стало районним центром Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії. До складу Клишківського району ввійшли села Клишки, Чапліївка, Лушники, Собич, Тиманівка, Погорілівка, Розлети і хутір Дідовщина.

В 1922 році в Клишках був створений Комнезем, відкритий народний будинок .

   В 1924 році був заснований хутір Великий Ліс. В цьому ж році була заснована піонерська організація.

   З 1925 по 1933 р. р. село Клишки у складі Глухівського округу. В 1926 року Клишківський район ліквідовано і Клишки увійшли до Шосткинського району Глухівського округу Чернігівської губернії.

16 січня 1927 року в селі відкритий лікбез.

Весною 1930 року було створене перше колективне господарство – сільгоспартіль «Перемога», вслід були організовані селянські товариства по спільному обробітку землі «Перше травня», «Борець», «Шлях до кращого», «Червоний партизан». На основі сільгоспкомуни «Незаможник» утворена артіль «Ясний ранок».

      В 1938 році збудована  семирічна школа на 280 учнівських місць, у 1939 році збудовано сільський магазин, розпочато будівництво ресторану.

Мирну працю сільчан перервала Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. На фронті і в партизанських загонах боролись проти загарбників 1159 клишківців, із них 600 чоловік загинуло.

У серпні 1943 року  село Клишки було звільнено від фашистських окупантів. Після визволення території, жителі почали відбудовувати знищене та понівечене війною, будувати виробничі підприємства. В 1956 році на території колгоспу «Борець» побудовано конопляний завод. 

      На сьогоднішній день територія Клишківської сільської ради включає села: Клишки, Солотвине, Великий Ліс, Заболотне,  Холодівщина  та Московське.

   В них налічується 941 домогосподарств, в яких проживає 2097 жителів. Загальна площа території населених пунктів Клишківської сільської ради становить 1284,7 гектарів, в тому числі: сільськогосподарських угідь   1063,9 гектарів.

            Соціальна структура села має такий вигляд: Клишківський навчально-виховний комплекс, де навчається  126 учні, працює 29 учителів , а дошкільно-навчальний заклад  відвідує  35 дітей та працює  7 осіб. Медичне обслуговування населенню надають медичні працівники Клишківської амбулаторієї  загальної практики сімейної  медицини та невідкладної допомоги, працюють Шевченківський та Солотвинський ФАПи. В селі повноцінно працює сільський будинок культури та Шевченківський клуб, при яких діє танцювальний, драматичний гуртки, працюють два фольклорні колективи «Сільські передзвони» та «Вербиченька»,працює сільська бібліотека.   Функціонує  територіальний центр по обслуговування  одиноких та престарілих громадян. Соціальними працівниками центру обслуговуються 74 одиноких та престарілих громадян. Центром надаються послуги  перукаря, кравчині, прання та санітарно-гігієнічні послуги.

Основою економіки території сільської ради є сільське господарство та діяльність фізичних осіб-підприємців, які в основному займаються торгівлею.

     На землях бувших колгоспів, які почали розпайовувати в 2000 році утворено приватні сільськогосподарські підприємства: «Онікс», «Озон»,

ПП «Сусол», ТОВ «АФ ім.. Шевченко». Також орендують землі ТОВ «Українсько-голландська агрокомпанія», ТОВ «Контакт  Плюс».

       Населення в основному займається особистим селянським господарством, в якому нараховується 487 голів ВРХ, 294 голови свиней, 6305 голів різної птиці. Загальна площа земель, яка знаходиться в обробітку приватного сектору, складає близько 800гектарів.

                Виконавчий комітет сільської ради постійно працює над збільшенням доходної частини бюджету та поліпшенням соціально-економічного стану в селі.    

                   Пріоритетним питанням є відновлення комунального господарства, збільшення зайнятості населення та його соціального захи­сту. Село Клишки Шосткинського  району, Сумської області є центральною садибою Клишківської сільської ради, розташоване в північній частині України по обидва береги річки Осоти, яка впадає в річку Десну.. До районного центру Шостка 18 кілометрів, до міста Суми, яке є обласним центром - 204 кілометри.

  Стаття 3. Офіційні символи

  1. Сільська  рада та її виконавчі органи мають свої бланки, круглу печатку із зображенням Державного герба України і своїм на­йменуванням.
  2. На будинку, де працює сільська рада та її виконавчі органи підіймається Державний Прапор України.

Стаття 4. Святкові дні та пам'ятні дати

  1. Святкування Дня села, видатних подій, державних та ре­лігійних свят є основою злагоди, взаєморозуміння та підтримки членів територіальної громади села, збереження її історії та національ­них традицій.
  2. День села громада святкує  осінньої пори, третьої суботи вересня. Програма святкувань передбачає, урочистості, концерти, виставки майстрів народних  ремесел, народні ігри та спортивні змагання.
  3. З метою збереження національних історичних традицій щорічно від­значається День Перемоги - 9 травня.
  4. Сільська рада щорічно під час затвердження бюджету села встановлює перелік сільських  свят та зна­менних подій.

Стаття 5. Звання і відзнаки

  1. Жителям сіл, іншим громадянам України, іноземним громадянам, особам без громадянства, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою села та внесли вагомий вклад у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням сільської ради може бути присвоєно звання ,,По­чесний громадянин села”. Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов'язки осіб, відзначених званням ,,Почесний громадя­нин села”, визначаються Положенням, затвердженим рішенням сільської ради №4-11/VI від 11.02.2011року.
  2. Члени територіальної громади сіл, підприємства, уста­нови та організації, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути відзначені сільським головою Подякою сільського голови та Віталь­ним адресом. Положення про Подяку сільського  голови та Почесну грамоту затверджуються розпорядженням сільського  голови.

   3.  Сільський голова та сільська рада можуть за­сновувати інші відзнаки, перелік яких і порядок нагородження ними, а та­кож статус нагороджених осіб, встановлюються окремими Положеннями, що затверджуються відповідно розпорядженням сільського голови чи рішенням сільської ради.

4. Виконавчий комітет сільської ради після розгляду відпо­відних клопотань вносить у встановленому порядку до органів державної
влади подання про нагородження державними нагородами України та про
присвоєння почесних звань України.

Стаття 6. Територія сіл

1. Територію сіл складають усі земельні та водні ділянки
в межах, які затверджені Верховною Радою України. Управління цією
територією здійснюється відповідно до Конституції України та законів

України.

2. Територія сіл є основою життєдіяльності територіальної
громади і перебуває у віданні органів місцевого самоврядування при

до­триманні прав власників землі та інших належних землекористувачів.

  1. Територія сіл є невід'ємною складовою частиною тери­торії України.
  2. Віднесення земель сіл до будь-яких категорій здійсню­ється сільською  радою відповідно до Генерального плану забудови і плану земельно-господарського устрою села  згідно з чинним законодавством.
  3. Порядок і правила використання земель сіл встановлю­ються сільською радою відповідно до земельного, природо­охоронного та іншого чинного законодавства.

  Стаття 7. Адміністративно-територіальний устрій сіл 

  До складу території сіл можуть входити утворення з особ­ливим статусом: історико-культурні, лісопаркові зони, території, що ви­користовуються для забезпечення сільського господарства та інші. Їхній статус і порядок утворення встановлюється сільською радою, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

 

                 РОЗДІЛ II 

                            МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В СЕЛАХ

 

     Стаття 8. Система місцевого самоврядування

      1.Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою сіл  в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через сільську  раду та її виконавчі органи.

     2. Систему місцевого самоврядування сіл  складають:

  - територіальна громада сіл;

  - сільська рада;

  - сільський голова;

       - виконавчий комітет сільської ради;

  - органи самоорганізації населення.

3. Кількісний склад та порядок обрання зазначених рад визначається
відповідно до Закону України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, міських голів”.

Стаття 9. Гарантії здійснення місцевого самоврядування в селах, діяльність його органів і посадових осіб

  1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування сіл діють відповідно до повноважень, наданих їм Конституцією України, за­конами України і цим Статутом.
  2. Органи і посадові особи державної влади на території сіл  не мають права втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб міс­цевого самоврядування, крім випадків, передбачених законодавством.
  3. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядуван­ня сіл з органами державної влади, діяльність яких поширюєть­ся на територію сіл, базується на засадах поєднання інтересів територіальної громади та держави, співробітництва й взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань її соціально-економічного та культурного розвитку і реалізації функцій державної влади.
  4. Права органів місцевого самоврядування сіл захища­ються судом.
  5. Обмеження права територіальної громади на місцеве самовряду­вання можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану згідно із законами України.

Стаття 10. Акти органів та посадових осіб місцевого самовряду­вання

1. Систему актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування
сіл складають:

- Статут територіальної громади;

   - рішення сільської ради;

- розпорядження сільського голови;

- рішення виконавчого комітету сільської ради;

- акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

2. Проекти актів органів місцевого самоврядування сіл, що зачіпають інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються до відповідних органів юстиції для проведення правової експертизи на від­повідність їх чинному законодавству.

  1. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування сіл прийняті згідно з чинним законодавством, обов'язкові для вико­нання всіма розташованими на території сіл  підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також по­садовими особами, громадянами й об'єднаннями громадян.
  2. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування сіл скасовуються згідно з чинним законодавством.
  3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування сіл з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
  4. Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування сіл, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність передбачену законодавством.

Стаття 11. Обов'язковість рішень, прийнятих територіальною громадою сіл на місцевому референдумі

  1. Рішення, прийняті територіальною громадою в межах наданих їй Конституцією та законами України прав щодо вирішення питань місцевого значення на місцевому референдумі, є обов'язковими для виконання всіма органами і посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об'єднаннями громадян, а також підприємствами, установами й органі­заціями, які розташовані на території сіл.
  2. Виконання рішень, прийнятих територіальною громадою сіл  на місцевому референдумі, забезпечується сільським головою.
  3.   Невиконання або неналежне виконання рішень, прийнятих територі­альною громадою сіл на місцевому референдумі, є підставою для притягнення до відповідальності в порядку та межах, визначених за­конами України.

Стаття 12. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування1.         1.Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюють органи і посадові особи, що їх прийняли.

2.  Офіційне тлумачення цього Статуту, рішень, прийнятих територі­альною громадою на місцевому референдумі, здійснюється сільською радою за поданням сільського голови.

Стаття 13. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальною громадою.

   Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету сіл, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.

  1. Територіальна громада в будь-який час може достроково припини­ти повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права й свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
  2. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються чинним за­конодавством.
  3. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
  4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відпо­відальність у разі порушення ними Конституції або законів України.
  1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
  2. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті не­правомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самовря­дування, відшкодовується за рахунок коштів бюджету сіл, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
  3. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що
    виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових
    осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

 

РОЗДІЛ III

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА СІЛ

ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА її ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ

У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

 

Стаття 14. Територіальна громада сіл

  1. Територіальну громаду сіл, що входять до складу сільської ради (далі - територіальну громаду) складають жителі, які проживають на території цих сіл.
  2. Територіальна громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
  1. Територіальна громада має права й обов'язки в межах наданих їй повноважень та виділених ресурсів вирішувати під свою повну відпо­відальність усі справи місцевого значення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
  2. Територіальна громада є суб'єктом права комунальної власності.
  3. Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються сільською радою під час затвердження бюджету сіл.

Стаття 15. Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування

  1. Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у міс­цевому самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого самоврядування сіл.
  2. Формами участі членів територіальної громади в місцевому само­врядуванні є:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- місцеві ініціативи;

- громадські слухання;

- звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування сільської ради;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на ви­борних посадах місцевого самоврядування сільської ради;

- участь у діяльності громадських організацій, професійних і творчих спілок;

- інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні сіл.

3. Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь
у місцевому самоврядуванні міста залежно від їх раси, кольору шкіри,
політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціаль­ного походження, майнового стану, терміну проживання в селі, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Стаття 16. Місцеві вибори

  1. Місцеві вибори - це обрання депутатів сільської  ради, сільського  голови на основі гарантованого Конституцією України та Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

  1. Участь у місцевих виборах є особистою справою кожного члена територіальної громади. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих виборах.
  2. Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося 18 років і які проживають на те­риторії села.
  3. Депутатом сільської ради, сільським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.
  4. Депутатом сільської ради, сільським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчи­нення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.
  5. Особи, які займають посади, що відповідно до закону є несумісними зі статусом депутата ради, сільського голови, зобов'язані в разі їх обрання залишити посаду (припинити діяльність), яка є несумісною зі статусом депутата, сільського голови та в передбачених за­коном випадках припинити будь-яку підприємницьку діяльність.

7.  Висування кандидатів на посаду сільського голови
розпочинається за 34 дні та закінчується за 28 днів до дня місцевих ви­
борів.

  1. Право висування кандидатів на посаду сільського голови реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у по­рядку, передбаченому Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.
  2. Порядок призначення і проведення місцевих виборів встановлюється Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.

Стаття 17. Місцевий референдум

  1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною грома­дою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
  2. Місцевий референдум - це сільський референдум.
  3. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.
  4. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
  1. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.
  2. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.
  3. За рішенням сільського  референдуму можуть бути до­строково припинені повноваження відповідно сільської  ради, сільського голови відповідно до Закону України ,,Про місцеве самоврядування в України.
  4. Порядок фінансування підготовки і проведення місцевих референ­думів визначається сільською радою.
  5. Усі рішення, що стосуються місцевого референдуму, а також проекти рішень, які виносяться на місцевий референдум, підлягають опублікуванню в місцевих засобах масової інформації.

 

Стаття 18. Загальні збори громадян за місцем проживання

  1. Загальні збори громадян за місцем проживання - це збори членів територіальної громади, які проводяться в межах сіл сільської ради або  окремих частин - вулиць, кварталів тощо.
  2. До компетенції загальних зборів громадян належить:

- розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції України та законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям;

- обговорення проектів рішень сільської ради та їх органів з питань сільського життя;

    - внесення пропозицій з питань порядку денного сесій сільської ради та її органів;

    - заслуховування інформації сільського голови, посадо­вих осіб місцевого самоврядування сіл, звітів керівників під­приємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, порушення в разі необхідності перед відповідною радою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;

    - інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими ор­ганами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої та виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;

    - утворення органів самоорганізації населення, затвердження їх поло­жень, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) органів самоорганізації населення, а також про відставку окремих їх членів;

    - розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни
і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім'ям та іншим категоріям громадян, внесення відповідних пропозицій на розгляд сільської ради та її органів;

    - внесення пропозицій щодо встановлення сільською радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;

   - розгляд питань про найменування, перейменування вулиць, про­вулків, скверів, парків, внесення пропозицій з цих питань;

   - обговорення питань, пов'язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння органам місцевого самовря­дування, державним органам у проведенні робіт щодо ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів сільської  ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

   - розгляд питань про внесення на розгляд сільської ради пропозицій про проведення місцевого референдуму;

   - розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

   - обговорення інших питань, що зачіпають інтереси територіальної громади.

  1. Загальні збори громадян мають право звертатися з пропозиціями до сільської ради, інших органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов'язані розглянути ці пропозиції та інформувати в місячний термін про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.
  2. У роботі загальних зборів громадян беруть участь члени територі­альної громади, які мають право голосу на місцевих виборах та які про­живають на відповідній території.

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь сільський голова, народні депутати України, депутати обласної, районної, сільської ради, посадові особи органів міс­цевого самоврядування, представники органів державної влади, об'єднань громадян, установ, організацій та підприємств, які заінтересовані у ви­рішенні питань, що розглядаються на зборах.

  1. Загальні збори громадян за місцем проживання скликає сільський голова за власною ініціативою, за ініціативою депутата сіль­ської ради, за ініціативою не менше 10 громадян, що прожи­вають на відповідній території.
  2. Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома грома­дян, які проживають на відповідній території, не пізніше як за сім днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та переліку питань, які передбачається винести на обговорення зборів.

7. У випадках, коли об'єктивно неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням сільського голови можуть скликатися збори представників громадян за місцем проживання — вулиць, кварталів тощо.

Представники громадян для участі в таких зборах обираються загаль­ними зборами громадян, які проживають на території менших територіаль­них утворень. Норми представництва на зборах представників громадян встановлюються сільським головою.

Порядок скликання, проведення, а також компетенція зборів представ­ників громадян за місцем проживання визначаються такими ж, як і для загальних зборів громадян за місцем проживання.

8.  Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності
на них не менше третини членів територіальної громади, які проживають
на відповідній території.

Збори представників громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини обраних або призначених представників.

9.  На загальних зборах громадян головує особа, що визначена сіль­ським головою або органом, який скликав загальні збори
громадян.  Для ведення протоколу загальних зборів обирається секретар

загальних зборів.

  1.  Порядок денний загальних зборів громадян затверджується за по­данням органу, який їх скликав.
  2.  Під час проведення загальних зборів громадян складається прото­кол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян. До протоколу додається список учасників зборів із зазначенням місця їх

проживання.

12. Загальні збори громадян приймають рішення з розглянутих питань.
Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним
голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян,
які проживають на відповідній території.

13. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами та по­
садовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств,
установ і організацій, яких ці рішення стосуються.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до яких зверну­лися з пропозиціями загальні збори громадян, повинні розглянути такі пропозиції в 30-денний термін та повідомити в 10-денний термін про результати їх розгляду сільського голову та суб'єктів, за іні­ціативою яких було скликано збори.

14.Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету села або за раху­нок добровільних внесків відповідних жителів села.

Стаття 19. Місцеві ініціативи

  1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд сіль­ською радою будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.
  2. З місцевою ініціативою до сільської ради можуть виступити ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади чисельністю не менше 1/10 населення громади.
  3. Місцева ініціатива вноситься не пізніше, ніж через 10 днів після прийняття рішення ініціативною групою до сільської ради в письмовому ви­гляді та оформлюється відповідно до Регламенту відповідної ради.
  4. Сільська рада розглядає питання, внесені в порядку міс­цевої ініціативи на чергових пленарних засіданнях ради з обов'язковою участю членів ініціативної групи.
  5. Рішення, що прийняті сільською радою з питань, які вне­сені в порядку місцевої ініціативи, доводяться до відома територіальної громади не пізніше ніж через 25 днів після прийняття рішення.

Стаття 20. Громадські слухання

1. Громадськими слуханнями є зустрічі членів територіальної громади з сільським головою, депутатами сільської ради, посадовими особами виконавчих органів сільської ради, під час яких:

- заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпа­ють інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;

- порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;

- обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень сільської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського голови.

    2.У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь усі члени територіальної громади.

     3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

     4.Громадські слухання скликаються сільським головою за власною ініціативою або ініціативою сільської ради, орга­нів самоорганізації населення, членів територіальної громади, з метою ефективного обговорення слухання проводяться по кожному виборчому округу окремо  у кількості не менше, ніж 50 % загального складу виборців на виборчому окрузі.

     5.На громадські слухання запрошуються посадові особи органів міс­цевого самоврядування, депутати сільської ради, керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій,  діяльність яких пов'язана з питаннями, що об­говорюються.

    6.Сільський голова визначає місце та час проведення громадських слухань. Виконавчий комітет сільської ради забезпечує організацію громадських слухань та доведення до членів територіальної громади не пізніше, ніж за 10 днів інформації про місце та час їх проведення.

    7.На громадських слуханнях головує сільський голова або призначена ним особа. Для ведення протоколу громадських слухань обирається секретар громадських слухань. На громадських слуханнях ведеться протокол. Протокол громадського слухання підписується осо­бою, яка його проводить, та особою, яка веде протокол, і передається сільському голові.

   8.Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, під­лягають обов'язковому розгляду відповідними органами місцевого само­врядування. Про результати їх розгляду сільський голова або визначена ним особа доводить до відома територіальної громади.

   9.Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням громадських слу­хань, здійснюються за рахунок міського бюджету.

Стаття 21. Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1.     Члени територіальної громади мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами,
пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування,
а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав
та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених
законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

  1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані приймати до розгляду заяви громадян і реагувати на них згідно із Законом України ,,Про звернення громадян”.
  2. Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим грома­дянином, або колективним, якщо подане групою громадян.
  3. Індивідуальне звернення може бути усним, викладеним громадяни­ном на особистому прийомі, або письмовим, яке надсилається поштою або передається (реєструється) в установленому порядку до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування.

Стаття 22. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та ро­бота на виборних посадах місцевого самоврядування

  1. Члени територіальної громади можуть бути присутніми на відкритих засіданнях сільської ради.
  2. Відмова членам територіальної громади у присутності на сесії від­повідної ради, яка не пов'язана з організаційними чи технічними причинами, оформлюється відповідним рішенням ради і повідомляється особі не пізніше, ніж за один день до відкриття сесії.
  1. Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.
  2. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними депутатами сільської ради, сільським головою.
  3. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними посадовими особами органів самоорга­нізації населення.

Стаття 23. Участь у здійсненні місцевого самоврядування місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок

  1. Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через участь у діяльності зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок.
  2. Місцеві осередки політичних партій, громадських організацій відпо­відно до законодавства:
  • беруть участь у місцевих виборах;
  • через своїх депутатів сільської ради беруть участь у ви­робленні та здійсненні політики села;
  • сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку села тощо.

   3.Місцеві осередки політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» можуть вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

   4.Не допускається створення і діяльність структурних осередків по­літичних партій у виконавчих органах місцевого самоврядування.

   5.Органам та посадовим особам місцевого самоврядування забороне­но відокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

   6.Об'єднання профспілок села, підприємців та промисловців разом з виконавчим комітетом сільської ради утворюють раду соціального партнерства села та щорічно укладають регіональну угоду для здійснення співробітництва у процесі формування та реалізації соціально-економічної політики, узгодженого вирішення питань, що ви­никають у соціально-трудовій сфері.

Стаття 24. Інші форми участі членів територіальної громади у здійс­ненні місцевого самоврядування

  1. Перелік форм участі жителів сіл  у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів села у здійсненні місцевого самоврядування, в тому числі участь на громадських за­садах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого само­врядування, участь у роботі консультативно-дорадчих рад, положення про які визначаються рішенням відповідного органу місцевого само­врядування тощо.

Стаття 25. Масові заходи жителів села

1. Жителі сіл відповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демон­страції й інші масові заходи.

2.  Питання проведення масових заходів на території сіл визначається виконавчим комітетом сільської  ради відповідно до чинного законодавства.

Стаття 26. Соціально - політичні конфлікти і шляхи їх подолання

  1. Органи місцевого самоврядування дотримуються у своїй діяльності принципів громадянського миру та злагоди між членами територіальної громади, захисту прав, поваги гідності й інтересів різноманітних соціаль­них, етнічних і релігійних груп громадян.

   2.У разі виникнення конфлікту передбачається погоджувальна про­цедура, порядок проведення якої затверджується виконавчим комітетом сільської ради.

    3.У передбачених законодавством випадках конфлікти вирішуються в судовому порядку.

Стаття 27. Право членів територіальної громади на інформацію. оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування

  1. Члени територіальної громади мають право на одержання достовір­ної, об'єктивної і повної інформації щодо роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
  2. Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування відбува­ється шляхом їх опублікування у місцевих засобах масової інформації не пізніше 25 діб з дня їх прийняття.
  3. Доведення до відома членів територіальної громади рішень органів місцевого самоврядування здійснюється також через мережу Інтернет та інші електронні засоби масової комунікації.
  4.  

 

РОЗДІЛ IV

СІЛЬСЬКИЙ  ГОЛОВА ТА ІНШІ ПОСАДОВІ ОСОБИ

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 28. Статус сільського голови

  1. Сільський голова є головною посадовою особою тери­торіальної громади села та здійснює свої повноваження на по­стійній основі.
  2. Сільський голова головує на засіданнях сільської ради, очолює її виконавчий комітет та організує його роботу.
  3. Сільський голова є підзвітним, підконтрольним і відпові­дальним перед територіальною громадою села, відповідальним перед сільською радою, а з питань здійснення виконавчим комітетом сільської ради повноважень органів виконавчої влади - підконтрольним органам виконавчої влади.

Стаття 29. Обрання і вступ на посаду сільського  голови

  1. Сільський  голова обирається членами територіальної громади, які мають право голосу, шляхом загального, рівного, прямого, вільного і таємного голосування на термін  визначений чинним законодавством України до Закону України.
  2. Висування кандидатів на посаду сільського голови розпочинається за 34 дні та закінчується за 28 днів до дня місцевих ви­борів.

Право висування кандидатів на посаду сільського голови реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом само висування у по­рядку, передбаченому цим Законом.

  1. Особа, яка висунута кандидатом на посаду сільського голови, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одноман­датних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів. Крім того, особа може бути висунута кандидатом на посаду сільського голови шляхом висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише однієї політичної партії.
  2. Якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів на посаду сільсько­го голови залишився один кандидат, голосування проводиться по одному кандидату. У разі якщо у відповідному виборчому окрузі після закінчення строку реєстрації кандидатів не залишилося жодного кандидата, вибори у такому виборчому окрузі вважаються такими, що не відбулися.

     5.Виборам кандидата на посаду сільського голови пе­редує його передвиборна агітація, на період проведення якої він має  право на звільнення від виконання виробничих або службових обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки.

6. Після проведення виборів кандидата на посаду сільського голови сільська  територіальна виборча комісія на підставі протоколу про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі по виборах сільського голови встановлює результати виборів у цьому виборчому окрузі і не пізніше як на п'ятий день з дня виборів при­ймає одне з рішень: про визнання сільського голови обраним, про призначення повторного голосування, про визнання виборів відповід­ного сільського голови такими, що не відбулися.

  1. Обраним сільським головою вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому виборчому окрузі. Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців у вибор­чому окрузі набрали два або більше кандидатів, проводиться повторне голосування щодо цих кандидатур.
  2. Про результати виборів сільського голови відповід­на територіальна виборча комісія невідкладно надсилає повідомлення Центральній виборчій комісії за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, та інформує відповідну раду - на її першому пле­нарному засіданні.
  3. Офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією ре­зультатів виборів сільських голів є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з посадою сільського голови, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної сільським  головою.
  4. Вступ на посаду сільського голови обраного вперше розпочинається з моменту складення Присяги. Присяга вважається скла­деною, якщо після її зачитування сільський голова скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби.
  1. Вперше обраний сільський голова складає Присягу та­кого змісту: «Я,усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки».

             Стаття З0. Повноваження сільського  голови

1. Повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на пленар­ному засіданні ради рішення про його обрання.

  2.    Повноваження сільського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської ради, обраної на щойно проведених місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на щойно проведених місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

3. Сільський  голова:

-     забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень ор­ганів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції
та законів України, виконання актів Президента України та відповідних
органів виконавчої влади;

-     організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради
та її виконавчого комітету;

-     підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

-     вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду
секретаря ради;

-     вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний
склад виконавчого комітету відповідної ради;

- вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встанов­лених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

- скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

- забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

- призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

- скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

- забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

- є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за при­значенням, визначеним радою;

- представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комі­тет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами   та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

- звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів
місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територі­альної громади, а також повноваження ради та її органів;

- укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

- веде особистий прийом громадян;

- забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

- бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом Укра­їни ,,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

- здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повнова­жень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

- видає розпорядження у межах своїх повноважень.

  1. Сільський (селищний) голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
  2. При здійсненні наданих повноважень сільський (селищний) голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною грома­дою, відповідальним — перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
  1. Сільський голова щорічно звітує відповідно сіль­ській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.
  2. Сільський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський  голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

8.  Повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково

    9.Уразі звільнення з посади сільського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження сільського голови здійснює секретар відповідної сільської ради.

10. Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті сільського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського голови.

Стаття 31. Секретар сільської  ради

  1. Секретар сільської ради працює в раді на постійній основі.
  2. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського голови.
  3. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:

    - на день проведення першої сесії сільської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського голови;

    - рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запро­поновану відповідним сільським  головою;

     - протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської ради відповідний сільський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

     - на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

     - посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського голови у зв'язку з достроковим при­пиненням його повноважень.

   4.У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський  голова.

   5.Секретар сільської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

   6.Секретар сільської ради:

   - у випадках, передбачених законодавством, здійснює повноваження
сільського голови;

   -  скликає сесії ради повідомляє депутатам і доводить до відома на­селення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

   -  веде засідання ради та підписує її рішення;

   -  організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;

   - забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і на­селення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

   - за дорученням сільського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації ви­конання їх рекомендацій;

   - сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

   - організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійс­нення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

   - забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самовря­дування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

   - вирішує за дорученням сільського селищного голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

    7.Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійсню­вати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.

     8.Повноваження секретаря сільської ради можуть бути до­строково припинені за рішенням відповідної ради.

Стаття 32. Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів сільської ради

  1. Заступник сільського голови з питань діяльності вико­навчих органів сільської ради затверджуються сільською радою за поданням сільського голови, як правило, у складі виконавчого комітету сільської ради.
  2. Розподіл обов'язків між заступником сільського голови, секретарем сільської ради визначається розпорядженням сільського голови.

      3.У випадку відсутності сільського голови його обов'язки   з питань діяльності виконавчого комітету сільської ради виконує заступник сільського  голови.

РОЗДІЛ V

 СІЛЬСЬКА  РАДА

Стаття 33. Сільська рада

  1. Сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України.
  2. Порядок формування та організація діяльності сільської ради визначається Конституцією України та законами України, а також статутом територіальної громади села.
  3. Сільська рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідних сіл на основі загального, рівного і пря­мого виборчого права шляхом таємного голосування.
  4. Порядок організації і проведення виборів депутатів, а також загаль­ний склад ради визначається Законом України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.
  5. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) сільської ради приймається відповідною сільською радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.
  6. Депутати місцевої ради, сільський голова обираються на перших місцевих виборах на строк до обрання на чергових виборах депутатів та сільського голови і сформування за результатами таких виборів відповідної ради у повноважному складі.
  7. Загальний склад (кількість депутатів) сільської ради має становити при чисельності:

- до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;

- від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно

- від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до З0 депутатів включно;

- від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від З0 до 36 депутатів включно;

- від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно.

  1. Загальний склад (кількість депутатів) сільської ради має становити тільки парну кількість депутатів.
  2. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

     У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, вна­слідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається повноважною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.

  1. Строк повноважень місцевої ради, обраної на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
  2. Сільська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій.
  3. Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Стаття 34. Депутат сільської  ради

  1. Статус депутата сільської ради визначається Конституцією України, Законом України ,,Про статус депутатів місцевих рад” та іншими законами України.
  2. Депутат сільської ради є представником інтересів тери­торіальної громади села та повноважним і рівноправним членом сільської ради, який обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, уста­новлений Конституцією України.
  3. Повноваження депутата сільської ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і за­кінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

  4.Депутат сільської ради має всю повноту прав, що за­безпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

  5.Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

  6.На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відпо­відного місцевого бюджету.

   7.Депутат сільської ради, який перебуває на посаді ке­рівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського  голови, секретаря сільської ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

   8.Депутат сільської ради не може використовувати свій депутатський мандат у цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю.

   9.Депутат сільської ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед ви­борцями.

   10.   У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленар­них засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без по­
важних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може
звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата
у встановленому законом порядку.

Стаття 35. Компетенція сільської  ради

  1. Компетенція сільської ради визначена Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими законами.
  2. Виключно на пленарних засіданнях сільської ради ви­рішуються такі питання:
  1. затвердження регламенту ради;
  2. утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;
  3. утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;
  4. обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому законом;
  5. затвердження за пропозицією сільського голови струк­тури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;
  6. утворення за поданням сільського голови інших ви­конавчих органів ради;
  7. затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України ,,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;
  1. заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

   9)заслуховування звіту сільського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення дер­жавної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

   10) прийняття рішення про недовіру сільському голові;

   11)заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

   12)заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

   13)розгляд запитів депутатів, прийняття рішень щодо запитів;

  1. прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;
  2. скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;
  3. прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського (селищного) голови у випадках, передбачених цим Законом;
  4. визначення відповідно до закону кількісного складу ради;
  5. прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;
  6. прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського голови;
  7. прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
  8. прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

22) затвердження програм соціально-економічного та культурного
розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових
програм з інших питань місцевого самоврядування;

  1. затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвер­дження звіту про виконання відповідного бюджету;
  2. встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у меж­ах, визначених законом;
  3. утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;
  4. прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;
  5. прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюдже­тів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;
  1. прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодав­ства пільг з місцевих податків і зборів;
  2. встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
  3. прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комуналь­ного майна;
  4. затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
  5. визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в уста­новленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;
  1. реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчаль­них закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села або на підставі результатів місцевого референдуму;
  2. прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повнова­жень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
  3. створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);
  4. вирішення відповідно до законодавства питань про створення під­приємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;
  5. вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
  6. затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад;
  7. вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спе­ціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

   40) прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, іс­торичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

  1. надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на те­риторії села нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;
  2. створення відповідно до закону міліції, яка утримується за раху­нок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції;
  3. заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутріш­ніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громад­ського порядку та результати діяльності на відповідній території;
  4. прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;
  1. затвердження в установленому порядку програм та генеральних планів забудови відповідних населених пунктів тощо;
  2. затвердження договорів, укладених сільським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;
  3. встановлення відповідно до законодавства правил з питань благо­устрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і по­рядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за по­рушення яких передбачено адміністративну відповідальність;
  4. прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких перед­бачено адміністративну відповідальність;
  1. визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової тех­ніки;
  2. прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів про­позицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;
  3. прийняття рішення про дострокове припинення повноважень орга­нів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;
  4. затвердження Статуту територіальної громади;
  1. затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;
  2. вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використо­вується в офіційних оголошеннях;
  3. надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну влас­ність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;
  1. створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;
  2. вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;
  3. визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Стаття 36. Скликання сесії сільської ради

  1. Сільська рада збирається не пізніше як через місяць після ви­борів, що відбулися, на своє пленарне установче засідання. Скликання здійс­нюється територіальною виборчою комісією, у компетенції якої є це питання. Голова цієї комісії відкриває та веде засідання. Він представляє всіх обраних депутатів ради, а також обраного сільського голову і здійснює процедуру вступу на посаду депутатів і сільського голови.
  2. Сесії сільської ради скликаються відповідно до Регламенту сільської ради.
  3. Рішення про скликання сесії сільської ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, як за 10 днів до сесії.

 

Стаття 37. Порядок денний та гласність засідань сільської ради

  1. Порядок денний сесії сільської ради формує сільський голова. Порядок денний може бути розширений рішенням ради на її засіданні, якщо йдеться про питання, що є невідкладними або потребують якомога скорішого вирішення.
  2. Засідання сільської ради є гласними. Регламент сільської ради може передбачати закритий режим обговорення питань певного характеру. За поданням сільського голови або де­путата сільської ради окремі питання порядку денного можуть заслуховуватися без участі представників громадськості.

Стаття 38. Регламент сільської ради

1. Регламент сільської ради, Положення про постійні комісії сільської ради затверджуються не пізніш як на другій сесії новообраної сільської ради.

2. Регламент сільської ради, зміни та доповнення до нього затверджуються рішенням сільської ради виключно на пленар­них засіданнях сільської ради.

Стаття 39. Комісії сільської ради

  1. З метою підготовки рішень, контролю за виконанням рішень сільської  ради та її виконавчого комітету з числа депутатів обирають­ся постійні комісії сільської ради та тимчасові контрольні комісії.
  2. Діяльність постійних комісій регламентується Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Регламентом сільської ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується сільською радою.
  3. Порядок формування, функції та організація роботи тимчасових
    контрольних комісій сільської ради регламентується Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Регламентом сільської ради та Положенням про тимчасові контрольні комісії, що за­тверджується сільською радою.

 

РОЗДІЛ VI

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ТА ІНШІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ

СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

Стаття 40. Формування та склад виконавчого комітету сільської  ради

  1. Виконавчий комітет сільської ради (далі - виконавчий комітет) є виконавчим органом сільської ради, який утворю­ється сільською радою на строк її повноважень.
  2. Сільська рада за пропозицією сільського го­лови визначає чисельність та затверджує персональний склад виконавчого комітету сільської ради.
  3. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського голови, заступника сільського голо­ви, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівни­ків відділів та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
  4. До складу виконавчого комітету сільської ради входить також за посадою секретар відповідної ради. Під час добору кандидатур до складу виконавчого комітету сільської ради сільський голова враховує пропозиції постійних комісій сільської ради.

  До складу виконавчого комітету сільської ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

  1. Очолює виконавчий комітет сільської ради відповідно сільський голова. У разі відсутності сільського голови або неможливості виконання ним своїх обов'язків, роботу виконав­чого комітету організовує заступник сільського голови.
  2. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконав­чого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.
  3. Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших ви­падках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
  4. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працю­ють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені зако­нодавством для сільського голови.
  5. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої вла­ди  також є підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

10. Після закінчення повноважень сільської ради її виконав­чий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Стаття 41. Повноваження виконавчого комітету сільської ради

  1. Виконавчий комітет сільської ради розглядає і вирішує питання, віднесені Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Украї­ні” до відання виконавчих органів ради.
  2. Виконавчий комітет ради:

     - попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань,
місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

    - координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

       - має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому  відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

3. Сільська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, інши­ми виконавчими органами ради та сільським  головою в межах повноважень, наданих Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчим органам сільських рад.

Стаття 42. Рішення виконавчого комітету

  1. Виконавчий комітет на своїх засіданнях приймає рішення. Засідання є правомочним за умови присутності більше половини загального складу виконавчого комітету.
  2. Засідання виконавчого комітету скликаються сільським головою за необхідністю, але не рідше одного разу на місяць.
  3. Рішення виконавчого комітету, прийняті в межах його компетенції, обов'язкові для виконання всіма розташованими та території села  підприємствами й установами незалежно від їх організаційно-правових форм, а також органами місцевого самоврядування і громадянами.

Стаття 43. Інші виконавчі органи сільської ради

  1. Сільська рада в межах затверджених нею структури і шта­тів може створювати інші виконавчі органи.
  2. Виконавчі органи сільської ради є підзвітними і підконт­рольними сільській раді та підпорядкованими її виконавчому комітету і сільському голові.
  3. Керівники інших виконавчих органів сільської ради при­значаються на посаду і звільняються з посади сільським головою.

4. Положення про інші виконавчі органи сільської ради за­тверджуються сільською  радою.

         РОЗДІЛ VII

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

 

Стаття 44. Система органів самоорганізації населення

  1. Органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються частиною жителів, які проживають на відповідній території у межах села.
  2. Органи самоорганізації населення створюються за територіальною ознакою.
  3. Органи самоорганізації населення мають такі види:

- вуличні комітети, які діють у межах однієї або кількох вулиць;

4.  Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції
України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Статуту
територіальної громади села, розпоряджень сільського голови, виданих у межах своїх повноважень, рішень сільської ради та її виконавчого органу, рішень зборів громадян за місцем проживання, які його обрали, та положення про цей орган.

5.  Обирати та бути обраними до органів самоорганізації населення
можуть громадяни України, які мають право голосу на виборах та референдумах і проживають на відповідній території.

Стаття 45. Порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення

  1. Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається законодавством України.
  2. До набуття чинності відповідних законів України правовий статус, повноваження, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається цим Статутом та сільською  радою.

Стаття 46. Територія, в межах якої діють органи самоорганізації населення

  1. Територія, в межах якої діють органи самоорганізації населення, визначається рішенням сільської ради, виходячи з пропозиції жителів, з урахуванням територіальної доцільності, соціально-економічної цілісності, спільності інтересів певних груп населення тощо.
  2. Вуличні, комітети можуть діяти як самостійні органи само­організації населення і як складові, відповідно, вуличних, квартальних комітетів за рішенням загальних зборів громадян, які обрали ці органи самоорганізації населення.

Стаття 47. Порядок створення органу самоорганізації населення

  1. Створення органу самоорганізації населення може ініціюватися сільським головою, сільською радою, депутатом сільської ради відповідного виборчого округу або за ініціати­вою не менше, ніж 5 відсотків від загальної кількості членів територіальної громади, які проживають на відповідній території та мають право голосу на місцевих виборах.
  2. Положення про орган самоорганізації населення приймається зборами громадян за місцем проживання та затверджується сільською радою (додаток 2).

3. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене
на розгляд сільської ради, розглядається на найближчому її засіданні за участю представників ініціаторів створення органу само­організації населення.

4.  Рішення сільської ради про створення органу самоорганізації населення доводиться до відома територіальної громади сіл.

  1. Загальні збори громадян щодо створення органу самоорганізації населення скликаються сільським головою за ініціативою сільської ради, депутата сільської ради відповід­ного округу.
  2. Орган самоорганізації населення обирається зборами громадян за місцем проживання. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами громадян за місцем проживання.

Стаття 48. Фінансова та матеріальна основа органів самоорганізації населення

1. Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення
є кошти відповідного місцевого бюджету, а також власні кошти, які формуються з:

 - добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;

 - інших надходжень, не заборонених законодавством.

  1. Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, для виконання делегованих повноважень на цілі та в межах, визначених радою, а також добровільні внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством.
  2. Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління, та його власне майно, яке складається з:

-  добровільних майнових внесків фізичних і юридичних осіб;

-  майна, придбаного органом самоорганізації населення за власні кошти.

4. Органи самоорганізації населення для виконання своїх повноважень
користуються майном, придбаним ними або переданим їм в оперативне
управління відповідними радами, згідно з його призначенням.

Стаття 49. Організація роботи органу самоорганізації населення

1. Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання.

2.  Засідання органу самоорганізації населення скликаються його
керівником або заступником керівника за необхідності, але не менше
одного разу на квартал.

  1. Порядок позачергового скликання засідання органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.
  2. Засідання органу самоорганізації населення є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини його загального складу.
  3. Для забезпечення роботи орган самоорганізації населення може утворювати комісії, робочі групи, інші свої органи в порядку, визначеному Положенням про цей орган.
  4. Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого ха­рактеру.
  5. Рішення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу цього органу.
  6. Рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, скасовуються відповідною радою.

Стаття 50. Правовий статус членів органу самоорганізації насе­лення

  1. Правовий статус членів органу самоорганізації населення визна­чається Положенням про цей орган.
  2. Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки на громадських засадах.
  3. За рішенням зборів громадян за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці за рахунок власних коштів органу самоорганізації населення.

Стаття 51. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення

  1. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення визначається Положенням про орган самоорганізації населення.
  2. У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення майнові питання вирішуються відповідно до Положення про цей орган та чинного законодавства:

-   майно, надане органу самоорганізації населення у користування
підприємствами, установами, об'єднаннями громадян або громадянами,
повертається його колишньому власнику;

-  фінансові ресурси та майно, що були передані сільською
радою в оперативне управління органу самоорганізації населення, що
припинив свою діяльність, передаються сільській  раді;

   - власні фінансові ресурси органу самоорганізації населення, що припинив свою діяльність, використовуються на цілі та в порядку, вста­новленому зборами громадян за місцем проживання, що створили цей орган.

3.  Повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі:

-    невиконання рішень сільської ради, її виконавчого
комітету - за рішенням відповідної сільської ради, яка дала
дозвіл на його створення;

-  невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням загальних зборів громадян за місцем проживання.

4.  Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження та­кож у разі перебудови вулиць, кварталів, у межах яких вони діють, якщо
така перебудова, реорганізація пов'язана з відселенням (переселенням)
жителів, які брали участь у зборах, що заснували цей орган.

                                                          РОЗДІЛ VIII

                  СТРАТЕГІЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СІЛ 

   

Стаття 52. Сталий розвиток сіл

  1. Стратегія та основні напрямки розвитку села базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політич­ного та культурного життя сіл.
  2. Сталий розвиток сіл передбачає забезпечення якості життя членів територіальної громади шляхом:

   - залучення членів територіальної громади до процесу розробки та впровадження стратегії розвитку села;

-  дотримання стандартів надання послуг населенню;

   - запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об'єктів комунальної власності та його фінансового забезпечення;

    - застосування нових підходів формування системи соціального за­хисту жителів села;

   - розбудова на території села, селища сучасної ринкової інфраструк­тури;

- залучення інвестицій та міжнародних грантів;

- забезпечення міжнародного співробітництва;

   - участь у міжнародних програмах соціально-економічного та культур­ного розвитку сіл.

  1. Сталий розвиток сіл забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку сіл, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку сіл.

Сільська рада кожного скликання не пізніше, ніж на другій сесії, приймає програму розвитку села на період скликання сільської ради.

5. Виконавчі органи сільської ради у своїй діяльності реа­лізовують основні напрямки програм та планів соціально-економічного розвитку сіл.

Стаття 53. Місцеве планування

  1. Завдання місцевого планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.
  2. Органи місцевого самоврядування визначають порядок використан­ня земельних ділянок під забудову в процесі складення та затвердження планів землекористування.
  3. Органи місцевого самоврядування контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права щодо надання дозволів та координації діяльності суб'єктів будівництва на території села.
  4. Сільська рада має надане законом право стосовно від­ведення землі, що належить територіальній громаді, а також право щодо визначення особливих умов у разі забудови важливих для життєдіяльності територіальної громади земельних ділянок.
  5. З метою розвитку окремих територій сіл може прийняти рішення щодо використання капіталовкладень на будівництво мереж електро- та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.
  6. Сільська рада визначає форми кооперації між терито­ріальною громадою та приватними інвесторами, що дозволяють більш ефективно вирішувати реалізацію елементів міського планування.
  7. Планування будівництва здійснюється в два етапи: складення відпо­відно до встановленого порядку плану землекористування та складення плану забудови.
  8. План землекористування, затверджений рішенням ради, є актом нормативно-правового характеру, що є обов'язковим для виконання ор­ганами та посадовими особами місцевого самоврядування, які повинні погоджувати з ним у процесі подальшого планування всі інші рішення.
  9. Затверджений план забудови сіл є обов'язковим для ви­конання на території сіл всіма громадянами, їх об'єднаннями, установами, юридичними особами та іншими територіальними гро­мадами.

   10.Органи місцевого самоврядування можуть залучати до розробки
плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та загальні збори. Проект плану забудови оприлюднюється і вноситься на затвердження лише після обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до органів місцевого самоврядування.

Стаття 54. Економічний розвиток сіл

Економічний розвиток сіл спрямований на укріплення та зростання інфраструктури сіл, розширення і підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській ді­яльності в селах.

Стаття 55. Діяльність з вирішення екологічних питань сіл

1. Діяльність з вирішення екологічних питань сіл орієнтована
на вироблення екологічних норм, підготовку екологічних проектів та їх реалізації в інтересах громадян з метою рекреації територій сіл, підтримку на них нормального екологічного балансу, створення сприятливих екологічних умов для праці та життя людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування, підвищення якості навколишнього середовища, формування здорового способу життя людей.

2.Діяльність з вирішення екологічних питань сіл реалізуєть­ся за допомогою складання спеціальних програм екологічного розвитку сіл, розробки екологічних розділів у програмах соціально-економічного розвитку територіальної громади, виділення бюджетного фінансування екологічних проблем, вироблення санкцій до порушників екологічних норм, розробки і реалізації екологічних проектів.

3.  Сільська рада не рідше одного разу на рік розглядає на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації та контролю за хо­дом виконання запланованих заходів з її поліпшення.

Стаття 56. Розвиток науки і освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва

1. Виконавчий комітет сільської ради в рамках своїх повно­важень забезпечує розвиток соціально-культурної сфери життєдіяльності сіл - освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва тощо.

  1. Пріоритети соціально-культурного розвитку сіл визна­чаються сільською радою щорічно на першій сесії сільської ради наступного року.
  2. Сільський голова особисто контролює забезпечення ді­яльності освіти та охорони здоров'я, надає сприяння розвитку фізкультури і спорту, підтримує заклади та діячів культури і мистецтва.

Стаття 57. Забезпечення громадського порядку та громадської

безпеки

Органи місцевого самоврядування, в межах наданих їм законодавством повноважень, розробляють та впроваджують заходи з охорони громад­ського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:

     -запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронними органами регулярних профілактичних заходів на тери­торії сіл;

    -  запобігання підлітковій злочинності;

    -  врегулювання виконавчим комітетом сільської ради питань щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку під час їх проведення;

    - налагодження системи постійно діючого взаємозв'язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчим органом сільської ради, членами територіальної громади та правоохоронними органами;

    -  організація патрулювання сіл  у вечірній та нічний час та забезпечення відповідного освітлення сіл в цей період;

 -   організація безпеки дорожнього руху;

    -  сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання пра­вил паспортної системи тощо.

Стаття 58. Соціальний захист населення

  1. Соціальний захист населення вважається найважливішим пріорите­том діяльності органів місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства України.
  2. Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.
  3. Сільська рада може здійснювати додаткові заходи соціаль­ного захисту тих чи інших груп населення, що повинні бути підтверджені бюджетним фінансуванням.

4.  З метою зниження безробіття сільська рада щорічно приймає програму громадських робіт, контролює її виконання, стимулює зростання трудової зайнятості населення, сприяє розвитку сільського ринку праці, підтримує підприємства, які утворюють нові робочі місця.

Стаття 59. Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття

  1. На території сіл чинні всі пільги і компенсації, встановлені законо­давством України.
  2. Основними принципами встановлення і зняття пільг є їх обґрунтованість, перевага грошової форми, рівність усіх членів територіальної громади пільгової категорії, систематичність.
  3. Розміри, порядок установлення додаткових пільг і гарантій та їх зняття визначаються рішеннями сільської ради.

4. Пільги можуть передбачати: грошові виплати, безкоштовне корис­тування послугами, одержання гарантій.

Стаття 60. Підтримка благодійництва, меценатства та спонсор­ства

1.  Під благодійництвом, меценатством та спонсорством слід розу­міти:

   - благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організа­ційної та іншої благодійної допомоги;

   - меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної до­помоги;

   - спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юри­дичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою по­пуляризації винятково свого імені, торгової марки, назви.

2.  Підтримка благодійності, меценатства та спонсорства припускає:

   - доведення фактів цієї діяльності до жителів сіл через засоби масової інформації;

- заохочення шляхом зниженням ставок місцевих податків.

Стаття 61. Міжнародна діяльність

Пріоритетними в міжнародній діяльності визначаються такі напрями:

    - укладення щорічних протоколів стосовно здійснення конкретних заходів у рамках укладених угод про співробітництво із зарубіжними суб'єктами місцевого самоврядування;

    - участь в об'єднаннях зарубіжних суб'єктів місцевого самоврядуван­ня з проблематики, що має пріоритетне значення для територіальної громади;

    - участь у заходах, що мають представницький характер для терито­ріальної громади;

    - участь у заходах міжнародного плану, що мають на меті отримання конкретної допомоги для територіальної громади;

    - участь у заходах, що сприяють залученню інвестицій на розвиток те­риторіальної громади або передбачають здійснення спільних проектів;

- участь у заходах відповідно до міжнародних угод України, або в рам­ках міждержавних програм.

Стаття 62. Підтримка місцевих товаровиробників, малого та серед­нього підприємництва

   1. Органи місцевого самоврядування з метою створення робочих місць та підвищення добробуту жителів сіл надають підтримку місцевим товаровиробникам, сприяють розвитку малого та середнього підприємництва.

2. Виконком сільської ради щороку приймає програму підтримки місцевих товаровиробників, малого та середнього підпри­ємництва.

 

                           РОЗДІЛ IX

                                 ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СІЛ

Стаття 63. Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади

1. Фінансова діяльність територіальної громади має на меті:

     - створення відповідних механізмів регулювання процесів економіч­ного та соціального розвитку, що відіграватимуть у них стимулюючу та координуючу роль;

     - запровадження відповідних фіскальних інструментів, що дозволяти­муть створювати механізми щодо формування надійної бази власних надхо­джень та сприятимуть розвиткові економічних процесів на території сіл;

     - забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;

    - сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на форму­вання сучасної інфраструктури комунального господарства;

 -  якісне виконання повноважень, делегованих органам місцевого
самоврядування.

2. Фінансова діяльність територіальної громади відбувається на засадах:

    - планування фінансових ресурсів;

       - першочергового забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благо­получчя її членів;

    - урахування загальнодержавних інтересів;

        - прозорості, регулярного інформування, винесення на обговорення пи­тань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів сільського  бюджету та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;

       - застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менедж­менту та використання широкого спектру фінансових інструментів, при­таманних ринковій економіці.

Стаття 64. Планування фінансових ресурсів

    1. З метою оптимального вирішення питань, що належать до відання місцевого самоврядування та закладення чітких бюджетних орієнтирів, органи місцевого самоврядування запроваджують систему середньострокового фінансового планування, що передбачає фінансовий розвиток громади протягом п'яти років.

  1. Фінансовий план містить прогнозовані бюджетні видатки та над­ходження, а також запропоновані заходи щодо забезпечення бюджетної збалансованості у наступних роках. Основою для планування фінансових ресурсів має бути інвестиційна програма, що складається виконавчими органами. Фінансовий план та інвестиційна програма щороку коригуються відповідно до потреб розвитку територіальної громади.
  2. Фінансове планування відбувається на таких засадах:

  -  виявлення визначальних факторів перспективного розвитку;

  - обґрунтування рішень   та   програм, що    впливатимуть  на   визначення перспективних завдань та планування видатків.

Стаття 65. Повноваження щодо фінансових зобов'язань

  1. Органи місцевого самоврядування беруть на себе зобов'язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, якщо це передбачено положеннями бюджетного планування.
  2. Обсяги фінансових зобов'язань розраховуються відповідно до передбачених бюджетних можливостей наступних трьох років.
  3. У виняткових випадках калькуляція зобов'язань може здійснюватися на весь період реалізації інвестиційного проекту. Органи місцевого само­врядування беруть на себе такі зобов'язання лише за умов наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов'язань не несуть загрози щодо розбалансування бю­джетів наступних років.

4.  Повноваження органів місцевого самоврядування щодо надання
зобов'язань діють до затвердження бюджету наступного року.

Стаття 66. Фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням органа­ми місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів державної влади

  1. Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України.
  2. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових ви­датків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Указані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.

Стаття 67. Утворення цільових фондів

  1. Сільська рада може утворювати цільові фонди, які є скла­довою спеціального фонду відповідного місцевого сільського бюджету.
  2. Порядок формування та використання цільових фондів визначаєть­ся положенням про ці фонди, що затверджується сільською радою.

Стаття 68. Місцеві податки і збори

1. Сільська  рада відповідно до закону встановлює місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Стаття 69. Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах

  1. Сільська рада або за її рішенням інші органи місце­вого самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.
  2. Сільська рада може у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати га­рантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.

РОЗДІЛ X  

БЮДЖЕТ СІЛ

 

Стаття 70. Загальні засади формування бюджету сіл

1. Сільська рада самостійно розробляє, затверджує і виконує відповідні місцеві бюджети.

    2.Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та за­
кріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

  1. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.
  2. Сільська рада приймає бюджет села на кожний календарний рік.

   5. Бюджет села включає в себе бюджетний план, в якому наводиться загальна сума:

 -   надходжень і видатків протягом року;

 - запланованих кредитів під інвестиції та заходи щодо залучення інвестицій;

 -     повноважень виконавчого комітету сільської ради на укла­дання договорів (зобов'язань), унаслідок яких у наступні роки доведеться вдаватися до додаткових витрат на інвестиції та фінансування заходів
щодо їх залучення.

6. До закінчення року зміни до бюджету села можуть вно­ситися лише у формі рішення сільської ради про внесення змін до рішення сільської ради ,,Про бюджет села” відповідно до порядку внесення змін до рішень сільської ради.

Стаття 71. Доходи місцевих бюджетів

1. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визна­чених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

  1. Порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та іншими законами.
  2. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів ви­конавчої влади.
  3. Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.

Стаття 72. Видатки місцевих бюджетів

  1. Видатки, які здійснюються сільською радою на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.
  2. Сільські, ради та їх виконавчі органи самостійно розпоря джаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
  1. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються ви­датки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.
  2. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не на­лежать до бюджету розвитку.
  3. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території села, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фі­нансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним від­творенням.
  4. Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядуван­ня, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Стаття 73. Збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів

  1. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання сільською радою наданих їй законом повноважень та забез­печення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.
  2. При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів.
  3. У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення сільською радою наданих їй законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.

Стаття 74. Звіт про виконання бюджету

  1. У звіті про виконання бюджету наводяться дані щодо результатів виконання бюджету, включаючи інвентаризацію майна та заборгованість на початку і наприкінці бюджетного року. До звіту про виконання бюджету додається звітна доповідь роз'яснювального змісту.
  2. Звіт про виконання бюджету складається протягом 6 місяців після закінчення бюджетного року.

Сільська  рада має затвердити звіт про виконання бюджету не пізніше 31 грудня наступного за бюджетним року.

Рішення сільської ради про затвердження звіту про виконання бюджету оприлюднюється. Одночасно річний фінансовий звіт разом із письмовим пояснювальним коментарем до нього розміщується протягом семи робочих днів у будинку сільської ради.

                    РОЗДІЛ XI

                                МАЙНО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 75. Право комунальної власності

  1. Територіальній громаді села належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслу­говування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
  2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальній громаді безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна в порядку, встановленому законом.
  3. Територіальна громада сіл безпосередньо або через ор­гани місцевого самоврядування може об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності.
  4. Сільська рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, утому числі виконує всі майнові операції, може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користуван­ня юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користу­вання і оренду.
  5. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються сільською радою. Доходи від відчу­ження об'єктів права комунальної власності зараховуються до місцевого бюджету і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бю­джетом розвитку.
  6. Майнові операції з об'єктами права комунальної власності не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
  1. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної гро­мади і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
  2. Сільська рада мають право:

    - вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх струк­турних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

   -  на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальної громади;

 -  мати об'єкти комунальної власності за межами адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 76. Комунальні підприємства

  1. Комунальними підприємствами вважаються підприємства, засновані на власності територіальної громади.
  2. Орган місцевого самоврядування можуть також придбати підпри­ємство або майнову частку (корпоративні права) зазначеного товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з попереднім власником.
  3. Комунальні підприємства мають виконувати своє громадське при­значення, підтримувати соціальну спрямованість цінової політики, а та­кож стимулювати економічну діяльність підприємств галузі інших форм власності.
  4. Діяльність підприємств комунальної власності відбувається відповід­но до їх статутів, що затверджуються відповідним виконавчим органом, визначеним сільською радою. Директор підприємства призна­чається та звільняється з посади сільським головою та працює за контрактом. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та про­цеси затвердження фінансових звітів цих підприємств врегульовуються за рішенням сільської  ради, окрім випадків, передбачених їх статутами.

 

                    РОЗДІЛ XII

       ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 77. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

  1. Статут затверджується на пленарному засіданні сільської ради більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
  2. Статут набуває чинності з дня його державної реєстрації в органах Міністерства юстиції.

Стаття 78. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

  1. Зміни та доповнення до Статуту вносяться сільською радою більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
  2. Право внесення проектів змін та доповнень до Статуту мають сіль­ський  голова, виконавчий комітет сільської ради, депутати сільської ради, постійні комісії сільської ради, загальні збори громадян. Відповідні зміни та доповнення до Статуту вносяться також сільською радою за результатами місцевого референдуму.

3.  Про внесення змін до Статуту сільський голо­ва у п'ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію Статуту.

Стаття 79. Контроль за виконанням Статуту та його зберігання

  1. Контроль за виконанням Статуту здійснюють сільська рада, сільський  голова, інші органи і особи в порядку, перед­баченому цим Статутом і чинним законодавством України.
  2. Статут у трьох ідентичних примірниках зберігається в сільській раді, районному архіві, органі, що здійснив його реєстрацію.